Памʼять – це процес, в якому інформація кодується, зберігається та витягується. Тобто памʼять є сумою усього, що зберігає людський мозок. Але що ми зберігаємо? Приємні спогади про найкращі моменти життя? Чи навпаки, найбільш болючі й жорстокі ситуації, які нам довелось пережити? Які частини пам’яті ми блокуємо, а які хочемо пережити знову?

Досліджуючи цю тему не варто забувати і про колективну памʼять – спільні спогади і досвіди, які назавжди залишаться з групою людей чи цілим народом.

Коли слід “розшифрувати” та “витягнути” назовні власні флешбекі, а коли ми маємо звернутися до колективного досвіду й переосмислити наше спільне минуле заради майбутнього?

Повномасштабна війна в Україні дає поштовх до самоаналізу через особисте і колективне задля саморефлексії та можливості змінити події, які ще не настали. Зараз важкий, але унікальний час, аби почути і побачити це в творах митців. Та зазирнути у глибини “колективної памʼяті” для розуміння власного майбутнього та всього людства в цілому.